notabler (notabler) wrote,
notabler
notabler

поэзия на украинском

Мне нравится, не знаю, как вам...
Оригинал взят у pirhospr в post


Вони надсилають море мені у листах.
До вуха, як мушлю, завжди прикладаю конверти.
Ще декілька «мовою» слів на свій ризик і страх.
І тільки про добре, як ніби розмова за мертвих.

Я довго дивлюся та не розриваю папір
На штемпель і підпис, на лікарський втомлений почерк.
Що через границю “зеленим щурам” навсукір
Несе мені пахощі кримської стиглої ночі.

Ця рана наскрізна - на неї не кладеться шов.
Чому ж так болить і пульсує. Виснажливо, гостро.
Не знаєш. Не віриш. Є тільки надія й любов.
Тобі ж не потрібен насправді той клятий півострів.

Але там є море, що вперше побачив твій син.
І гори, що знають молитви твої і зізнання.
Там попри безжальний іржавий годинника дзвін,
Лишив ремкомплект до останнього свого кохання.

Та глек сновидіння навмисно розтрощуєш вщент.
Надщерблені посмішки, скалки розбиті дзеркальні.
На купі фрагментів безсило дрижить Фіолент.
І Сарич ніяково дивиться з фото у спальні.

І що з тим робити? Покрутиш у пальцях листа.
А він, наче лезо, повітря густе розсікає.
Стуливши повіки, про себе рахуєш до ста.
Відчувши, як простір довкола червоним стікає.

Надірвеш куток і поллється зелена вода.
І зморшку найменшу впізнаєш по пінистій хвилі.
Утратити, звісно, то є невелика біда.
Болить, коли в миле вгризаються ікла прогнилі.

Але все дрібне, що роїться в твоїй голові,
Занадто людське і мастке, наче з комина сажа.
Бо обрій ніколи не був іще краєм землі.
Про це тобі пошепки море укотре розкаже.

Бентежна вода. Білий парус. Цикадовий спів.
З тобою назавжди. Як дідова зрубана вишня.
І не помічаєш, як швидко конверт спорожнів.
І бачиш як ллється. Зелене, солоне, всевишнє.
Tags: Украина, поэзия
Subscribe
promo notabler february 2, 2012 09:13 39
Buy for 30 tokens
По кончикам верб Голоса за дверью - мама, папа, сестры. Детство. Я проснулся. Слюнка натекла... Вспомню - будто возвращусь на укромный остров. Там тепло. До смерти хватит мне тепла. Яблоки с айвою, с ноткою тумана- запах. Так, наверное, должен пахнуть рай... Принеси мне яблочко, мама...…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 7 comments